«Більше працював, ніж жив» (М.Чернявський). У Горлівській ЗОШ I –III ступенів № 42 пройшов урок – конференція, присвячений письменнику, вченому, публіцисту, громадському діячу Борису Грінченко. Унікальним твором цієї людини є перше видання «Словника української мови», яке вийшло в 4-х томах у Києві у 1907-1909 роках. У ньому понад 68 тисяч слів з перекладом або тлумаченням їх російською мовою. Це гідна праця лексикографа, яка стоїть поряд із словником В.Даля в російській мові… Життя і діяльність Б.Грінченка для багатьох поколінь служить дієвим прикладом подвижництва на теренах розвою української культури і національної ідеї. Мабуть, найвлучніше сказав про нього інший український письменник Микола Чернявський: «Більше працював, ніж жив». І хоч за зрозумілим змістом цього визначення криється суттєва неточність, важливо, справді, усвідомити широту і неминуще значення творчого подвигу митця. Постать невтомного трудівника, що беззавітно віддав усі сили і час вітчизняній культурі, по праву може стояти поруч з нашими титанами нації, як Тарас Шевченко, Іван Франко, Пантелеймон Куліш, Леся Українка, в чому сьогодні однозначно переконалися учні 10 класу. На уроці вони продемонстрували свої знання з біографії письменника, його творчої діяльності та літературної спадщини, ще глибше зрозуміли витоки української лексикографії та той внесок, який зробив Б. Грінченко у її розвиток. Одночасно з цим пройшов конкурс учнівських творів та рефератів на такі теми: « Народні вчителі і українська школа», «Внесок Б. Грінченка в розвиток української лексикографії», де учні розкрили й осмислити багатогранну діяльність Б.Грінченка як митця і вченого, показати масштаби його творчості. І завершився наш урок словами упорядника збірки вибраних творів письменника Василя Яременко, який сказав так : «За працездатністю Грінченка переважав хіба що Франко». І пам’ятайте , що Б.Грінченко залишив нам такий доробок, на який потрібна праця кількох людей упродовж цілого життя,що мало хто з діячів міг би сказати про себе так, як сказав сам Б.Грінченко: Я не скажу, щоб розумом я жив, Я не скажу, щоб серце в мене спало, Але його я тяжко пригнітив, Але йому так волі дав я мало. Повинність я над все ушанував, Віддав себе я праці без вагання, Я йшов туди, де розум посилав… Вчитель української мови та літератури ГЗОШ № 42 Ожуховська Н.М.